Реферат На Тему: Філософія І Наука

Posted on Posted in Наука

Наприклад, заповіді в християнстві та буддизмі. Якщо для міфу головним є обґрунтування зв’язку індивіда з родом, то для релігії – досягнення єдності з Богом як втілення святості та абсолютної цінністю. Філософія є знанням божественних і людських справ, тобто всього видимого й невидимого. Характер давньогрецької культури і особливості античної філософської традиції.

  • Для того щоб утвердити справедливість, не дати змоги руйнувати мораль, він постулює безсмертну душу і буття Бога.
  • Ленін також використовував філософські міркування задля обґрунтування пролетарської, комуністичної ідеології.
  • Модифікована структурно-номінативна філософія науки пропонує та обґрунтовує головні положення про системи наукового знання.
  • Структура соціальної філософії значною мірою визначається функціями, які вона виконує.
  • Щоб виокремитися з навколишнього світу, ствердити свою людську особливість, а також щоб мати постійний зв’язок з усім існуючим – потрібен посередник.

Такий міждисциплінарний підхід дозволяє забезпечити, як показує досвід, мультидисциплінарний підсилючий ефект. Сукупність соціальних організмів, які розвиваються незалежно один від одного. Поєднавши жартівливі малюнки та слушні коментарі, автори запрошують на пошуки фундаментальної істини і прищеплюють любов до мудрості кожному, хто ладен узяти весло й долучитися до подорожі.

Нове Знання – Головний Науковий Продукт

Проте ми в принципі не можемо вийти за його межі і матеріалісти не спроможні обґрунтувати свою правоту. Можна взяти такий елементарний приклад. З позиції здорового глузду, скажімо, камінь існує незалежно від нас. Проте точніше треба визнати, що для нас він існує лише в нашій свідомості як образ, створений унаслідок дії відповідних пізнавальних процесів.

філософія це наука

По-перше, це обивательське сприйняття науки широким загалом. Його суттю є позиція так званого пересічного платника податків, який вимагає миттєвого зиску від результатів будь-яких фундаментальних наукових досліджень. І.В.Бичко заперечує таке розуміння діалектики, вважаючи його “…некритичним запозиченням гегелівської ідеї об’єктивності діалектики…”. На його думку “діалектика (…) є суто духовним утворенням, коріниться в людському дусі й тому є суб’єктивний, https://atngu.dp.ua/ а точніше екзистенціальний (приналежний “екзистенції” – людському існуванню) феномен” . Прибічники матеріалізму виходили з визнання первинності матерії, природи, об’єктивної реальності, вважаючи свідомість лише властивістю матерії. За версією, прийнятою в радянській філософії, “у своєму розвитку філософський матеріалізм пройшов ряд істотних етапів від наївного в давнину, через механістичний і метафізичний до вищої форми – діалектичного матеріалізму” .

Основні Проблеми Та Представники Філософії Екзистенціалізму

За предметом і методом пізнання розрізняють науки про природу — природничі; науки про суспільство — суспільні; технічні науки. Наука є соціокультурна діяльність, своєрідне суспільне явище. Основне завдання науки — виявлення об’єктивних законів дійсності, а її головна мета — істинне знання.

Ще давні греки зрозуміли, що людина може почати філософувати тільки з пізнання самої себе. Водночас знаменита теза Сократа «Пізнай самого себе» не реалізована дотепер, хоч кожна філософська система (школа) на кожному історичному етапі людської цивілізації намагалася висунути свою концепцію людини. Однак у цих концепціях природа людини не набула чітких і зрозумілих характеристик, а навпаки, породжувала ще більше запитань, аж до сумнівів щодо існування такої природи. Такий стан розв´язання цієї проблеми обумовлювався значною мірою загадковістю походження людини, складністю її структурних елементів та їхніх об´єднуючих чинників. Теорія антропогенезу в сучасній науковій картині світу також постає здебільшого як процес із багатьма невідомими.

Ленін був змушений визнати, що матерія дана нам в органічній єдності з відчуттями, а також зі свідомістю. Матеріалісти просто вірять у первинність матерії, а ідеалісти – у первинність духу, свідомості, але ніхто з них неспроможний спростувати протилежні переконання. Це підтверджує вся історія філософії.